Спілка Соколярів "Сапсан"
Родина Соколові (Falconidae)
Сапсан
(Falco peregrinus Tunst.)
Вважають, що це найшвидший птах (і взагалі тварина) у світі — при пікіруванні на здобич він здатний розвивати швидкість понад 322 км/год, або 90 м/с. Під час полювання сапсан сидить на присаді або ширяє (планує) в небі; виявивши здобич, він піднімається над жертвою і майже прямовисно каменем пікірує донизу («робить ставку»), вдаряючи її складеними і притиснутими до тулубу лапами по дотичній. Удар кігтями задніх пальців сапсана по жертві буває настільки сильним, що навіть у достатньо великого розміру жертви може відлетіти голова.
Хижий птах родини соколових, поширений на всіх континентах, окрім Антарктиди. Розміром з сіру ворону, він вирізняється своїм темним, аспідно-сірим оперенням спини, строкатим світлим черевом і чорною верхньою частиною голови, а також темною, видовженою плямою під очима — «вусами». Залежно від розміру й особливостей забарвлення, розрізняють близько 17 підвидів цього птаха. В Україні — три підвиди: звичайний, кавказький і тундровий сапсани: перші два рідкісні гніздові птахи, останній зустрічається на перельотах.
Балабан
(Falco cherrug)
Рідкісний вид великих соколів, із ряду Соколоподібні, родини Соколові. Один з 37-ми видів роду у світовій фауні, один з 8-ми видів роду у фауні України. В Україні гніздовий, перелітний, зимуючий вид.
Трохи менший за кречета. Його максимальна довжина 60 см, маса 800–1300 г при довжині крила у самиць, які звичайно більші за самців — 413 мм. Для забарвлення балабанів характерні рудуватий та коричневий кольори. Наявні слабкопомітні «вуса» у вигляді темних смужок по боках голови.
Після линяння на другий рік свого життя спина крила та надхвістя птаха набувають темно-сивого відтінку. Краплевидні строкатини замінюються на широкі смужки на грудях та животі, блакитні лапи та восковиця набувають жовтого відтінку.
Підсоколик великий
(Falco subbuteo)
Невеликий хижий птах родини соколових. В Україні гніздовий перелітний птах. Зовні дещо нагадує сапсана, проте менший за розміром. Верхній бік тіла сизо-чорний, нижній вохристий, з темними цятками. Горло та щоки зазвичай білі. Голова й «вуса» чорні. Пір'я на ногах і нижньому боці хвоста рудувато-коричневе. Самка більша за самця, але в особин обох статей однакове забарвлення.
Підсоколик великий гніздиться на обширній території Євразії і Північної Африки.
Віддає перевагу світлим лісам у поєднанні з відкритими ландшафтами. Птахи, що живуть на півдні, гніздяться в заростях кущів або у степах.
На більшій частині ареалу перелітний птах. З Європи птахи летять у Південну Африку. Птахи з Сибіру зиму проводять вПівденно-Східній Азії та Індії. Живиться комахами і дрібними птахами, яких ловить на льоту. Іноді полює також на кажанів.
Підсоколик малий
(Falco columbarius)
Хижий птах роду Сокіл (Falco) родини Соколові. На території України пролітний та зимуючий птах.
Невеликий за розміром сокіл, (розміром з голуба) з відносно короткими загостреними крилами і довгим хвостом. Маса тіла 170—230 г, довжина тіла 25—30 см, розмах крил60—65 см. Спостерігається статевий диморфізм. Самки в середньому на третину більші від самців — їх маса становить 160—311 г, тоді як у самців тільки 125—235 г. У забарвленні також є відмінності. Верх самців сизий, інколи з фіолетовим або бурим відтінком, з чорними довгими плямами на голові, потилиці і на плечах. Низ від кремового
до рудого з великими довгими буро-чорними штрихами. На шиї штрихи виражені слабко, від чого складається враження, що птаха має світлий нашийник. Характерні для соколів «вуса» виражені слабо. Хвіст смугастий з темною широкою смугою на кінці.
Самки зовні схожі на балабана, але значно менші за розміром — темно-бурі зверху і більш сірі знизу. Хвіст смугастий з чергуванням бурих і кремових смуг і зі світлим закінченням. У обох статей дзьоб буро-сірий, райдужна оболонка темно-кара, ноги жовті. Молоді птахи схожі на самок.
Кібчик
(Falco vespertinus)
Вид птахів родини Соколові (Falconidae) ряду Соколоподібні (Falconiformes). В Україні звичайний гніздовий, перелітний птах.
Дорослий самець темно-сірий до чорного; махові пера зверху сірі; нижня частина черева і надхвістя яскраво-руді, дзьоб блакитно-сірий, з чорним гачком; навколоочне кільце,восковиця і ноги червоні. У дорослої самки голова руда; щоки і горло білуваті; навколо очей є темна пляма; невеликі темні «вуса», хвіст сірий, з темними поперечними смугами; пера спини і плечей, покривні пера верху крил сірі, з темними плямами; низ вохристо-рудий з
дрібними поодинокими темними рисками; махові пера зверху буруваті, а зі споду — білуваті, з темними смугами; хвіст сірий, з темними поперечними смугами, з яких перед верхівкова найширша; навколоочне кільце, восковиця та ноги жовтогарячі. Молодий птах подібний до дорослої самки, але пера верху сірувато-бурі, з рудуватою облямівкою; низ білуватий, з великою кількістю рудувато-бурих плям, які утворюють поздовжній рисунок; наколоочне кільце і восковиця жовті, ноги жовті або жовтогарячі. Маса самців 0,12-0,19 кг, самок — 0,13-0,20 кг, довжина тіла 27-33 см, довжина крила самців 23,7-25,3 см, самок — 24,0-26,5 см, розмах крил 65-78 см.
Боривітер звичайний
(Falco tinnunculus)
Хижий птах роду соколів. В Україні гніздовий, перелітний, зимувальний вид.
Довжина тіла до 40 см, крила — 229–275 мм. Оперення спини у самця іржасто-руде з темними плямами, у самиці іржасте з темними поперечними смугами; оперення черева у обох статей вохристе з темними плямками; ноги жовті.
Боривітер поширений в Європі й Азії. Перелітний птах, але поодинокі екземпляри зимують на півдні України. В Україні боривітер гніздиться повсюдно на деревах у старих гніздах воронових птахів, на кам'яних будинках та в норах у ярах.
У кладці звичайно 4—6 яєць; насиджує самиця протягом 28 днів.
Боривітер — корисний птах, живиться переважно мишовидними гризунами і ящірками, а також великими комахами. На півдні України рідко зустрічається дуже подібний вид — боривітер степовий (Falco naumanni).